10 причин, через які потрібно заборонити Партію регіонів, - Ростислав Новоженець

Чому українці живуть гірше за будь-яку іншу європейську націю? Чому, формально маючи власну незалежну державу, ми відсторонені від державного управління, приватизованої власності, натомість витримуємо тотальне гноблення у мовній та культурній сфері, поставлені на межу виживання через наднизькі соціальні стандарти? Вочевидь, відповідь тут може бути тільки одна: насправді в Україні панує антиукраїнська за своєю сутністю окупаційна влада, яка активно запроваджує політику апартеїду стосовно корінної нації. Цю владу уособлюють сьогодні Партія регіонів та її лідер президент Янукович.

Триває третій рік його правління. Цього часу нам було цілком достатньо, аби остаточно переконатися в антиукраїнській сутності регіоналів. І лише одного цього вистачає, аби жорстко ставити питання про заборону діяльності Партії Регіонів як антидержавної і антинародної та вимагати суду над її лідерами.

До речі, така ж доля мала б спіткати і комуністів, котрі є лише ретроградним віддзеркаленнях тих самих антиукраїнських проімперських сил, до яких належить і ПР. Але мова зараз про партію Януковича, яка узурпувала владу в країні та методично працює на шкоду цілому суспільству. Але, на жаль, більшість українців досі заражені комплексом меншовартості, через який багато хто виправдовує нинішній режим то хибним розумінням демократії, то уявною недолугістю самого народу, який нібито свідомо голосував за Януковича, то іще чимось. Тому ми вирішили знайти додаткові докази злочинної сутності Партії Регіонів.

Ми зупинилися лише на десяти пунктах, які наочно показують, що Партія Регіонів нехтує у своїй діяльності навіть Конституцією України. Хоча, коли б ми говорили про законодавство в цілому, а також – потребу захищати інтереси громадян України та держави  в цілому, цей список можна було б продовжувати і далі. Ми виходимо з того, що Партії Регіонів уже третій рік належить вся повнота влади в країні. Отож, саме вона відповідальна за все, що відбувається в Україні. А ми зараз спробуємо по-порядку почитати окремі статті діючої Конституції та проаналізувати, як їх "виконує" влада Януковича.

1. Стаття 17 Конституції України говорить: «На території України не допускається розташування іноземних військових баз». Виняток колись зробили тільки для російського Чорноморського флоту у Севастополі, який мав забратися до 2017-го року. Підписавши сумнозвісні «Харківські угоди», лідер ПР Янукович грубо порушив цю конституційну норму.

2. Стаття 21. «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

Але діюча влада постійно приймає нормативні документи, які згортають демократичні свободи, громадянські права, погіршують умови соціального захисту тощо. Ще більше є законодавчих ініціатив, якими влада пробує наступати на права громадян. Виходять вони, в основному, від ПР та їх вірних союзників-комуністів. А це свідчить про свідоме обрання курсу партії на демонтаж демократичного устрою в країні.

3. Стаття 25. «Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами».

Цей пункт можна було би залишити без коментарів. Та ми все ж нагадаємо, що до семи мільйонів громадян України, що вимушені заробляти на життя за кордоном, фактично кинуті державою напризволяще. Партію Регіонів дуже цікавить непомірне розширення прав представників російської меншини в Україні, але права українців як за межами держави, так і всередині, залишаються без захисту влади.

4. Стаття 28. «Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню».

Нагадаємо, що саме під час правління Партії Регіонів у суспільстві виникла найбільша кількість скандалів, пов’язаних із катуваннями у міліції. Жодного разу високопосадовці відомства, які також належать до правлячої ПР, не були покарані.

5. Стаття 36. «Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян»...

Саме Партія Регіонів, яка, вочевидь, перейняла цю практику від своїх попередників з СДПУ(о) та їх селянсько-аграрних, «ЗаЄдУстичних» поплічників, «добровільно-примусово» і навіть за списками приймає до своїх лав трудові колективи великих заводів та різноманітних установ. Свідченням цього є численні публікації в ЗМІ про подібні факти. Проблема найгостріше стоїть саме в тих областях, до ПР має більшість у місцевих органах влади.

6. Стаття 37. «Утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, ... підрив її безпеки, ... посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, забороняються».

Маємо поставити цілком риторичні запитання: Чи втягування у Митний та інші союзи з «братньою» Росією, які передбачають формування так званих наднаціональних органів у Москві, не є «діями, спрямованими на ліквідацію незалежності»? Про майже неминучість входження в такі союзи відкрито говорять очільники ПР. Чи наявність на території України військової бази по суті ворожої країни не є підривом нашої безпеки? Про посягання на права і свободи ми вже згадували вище. А ось - про посягання на здоров’я населення: чи не так маємо трактувати масові закриття медустанов, особливо у сільській місцевості, ініційоване правлячою Партією Регіонів?

7. Стаття 39. «Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування».

Саме зараз представники ПР намагаються змінити діюче законодавство у такий спосіб, щоб відібрати право на вільні зібрання, а будь-які вуличні акції перетворити на жорстко регламентовані і цензуровані владою.

8. Стаття 41. «Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним... Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану».

Нагадаємо, що саме за правління Партії Регіонів під час так званої підготовки до Євро-2012 прийняли закон, за яким в примусовому порядку (в т.ч. і у Львові) у людей намагалися повідбирати нерухомість і земельні ділянки. При цьому компенсацію пропонували мізерну. Конституція ж дозволяє це робити лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

9. Стаття 42. «...Підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом».

Але ж, даруйте, саме у парламентській фракції Партії Регіонів найбільше олігархів та мільйонерів, які продовжують займатися бізнесом! Це ж стосується урядових високопосадовців – однопартійців Януковича.

10. Стаття 48. «Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло».

Перебуваючи при владі третій рік, ПР лише погіршила соціальну ситуацію в країні. За даними міжнародних організацій, 98% громадян України живуть у суцільній бідності чи за її межею. Офіційний прожитковий мінімум в Україні, встановлений державою, виявився приблизно у чотири рази меншим, ніж передбачає ООН. Абсолютна більшість українців фактично не має права не тільки на житло, але й на придбання якісного одягу та безпечне і повноцінне харчування. А причина лише в тому, що влада в особі ПР відмовляється переглядати офіційно встановлені вочевидь занижені соціальні стандарти.