Якщо Янукович протягом двох місяців не погодиться на вступ до  Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану, на Україну очікують великі торговельні негаразди з північно-східною сусідкою.

Преса пише, що такий ультиматум поставив президентові під час останньої особистої зустрічі російський колега Володимир Путін.

Видається цілком правдоподібним. Кремль у спілкуванні з лідером донецьких може дозволити собі мову ультиматумів. І причиною того є сам Янукович.

Збільшенню апетитів та категоричності Москви сприяє угодницька та безвольна політика української влади щодо Росії. Здача Криму російському Чорноморському флоту, відмова від навіть теоретичних перспектив вступу до НАТО, надання всіх можливих преференцій Російській православній церкві, наступ на українську мову, відмова від вирішення питання з ціною газу за допомогою міжнародного суду — очевидно, з точки зору Януковича, все це мало б забезпечити симпатії північного сусіда. Однак результатомстало хіба що відверто зневажливе ставлення до нього. Кремль дивиться на українського президента як на готову задовольнити будь-які забаганки прислугу.

Водночас Янукович позбавив себе дієвих зовнішньополітичних аргументів у відносинах із Росією. Насамперед того ж натовського, на якому так добре грав Леонід Кучма і який спрацьовував. У стосунках із Євросоюзом: замість підписання Угоди про асоціацію — глибока криза з елементами міжнародної ізоляції Януковича. Перспективи зближення з ЄС також були реальним запобіжником, що убезпечував його від брутального тиску з боку Москви. Та прагнення авторитаризму вибило з рук і цей козир.

Зрештою, диктаторський статус глави держави не дозволяє йому послатися на якісь внутрішні перепони у виконанні забаганок Кремля. І в Росії, й на Заході чудово знають, що він може одноособово вирішувати в Україні всі питання — від ув'язнення Тимошенко до русифікації. Тож розповідати про громадську думку, непоступливий парламент чи Конституцію було б смішно.

У результаті Януковича притисли до стінки. Досі він без жодних вагань клав до ніг кремлівських царів усе, чого вони бажали. Але приєднання до Митного союзу загрожує меті перебування Януковича при владі — невпинному й без будь-яких перешкод збагаченню його, родини, олігархів тощо. Адже Москва отримає значний контроль над українською економікою, ну а подальший перерозподіл найпривабливіших активів на користь росіян може стати лише справою часу.