За плакат із написом "Щоб Янукович здох" захисника української мови забрали до психлікарні

Мешканця Миколаєва Анатолія Ільченка, відомого своїми виступами на захист української мови, затримали в середу в Києві після пікетування під Міністерством внутрішніх справ і на деякий час доставили до психлікарні.

Він, як повідомляє Радіо Свобода, домагається притягнення до відповідальності конкретних посадових осіб міліції, які застосували до нього, інваліда 2 групи, силу. 

Як повідомив сам Анатолій Ільченко, уранці він пікетував Адміністрацію Президента і тримав плакат із написом «Щоб Янукович здох». Міліціонери розірвали той плакат. Тоді він розгорнув інший плакат під стінами МВС: «Не виключено, що міністр МВС Захарченко – падлюка». Після цього його допровадили до Печерського райвідділу внутрішніх справ і тримали там понад три години, поки по нього не приїхала швидка допомога з міської клінічної психоневрологічної лікарні № 1 імені Павлова.

Речник головного управління МВС у Києві Ігор Михалко в інтерв’ю Радіо Свобода підтвердив, що Анатолій Ільченко пікетував МВС. «У нього був плакат із написом стосовно міністра Захарченка, не зовсім цензурним. До нього підійшли працівники міліції, з’ясували, хто він такий. Із Миколаєва прийшла інформація, що він перебуває на обліку як психічно хвора людина. Викликали швидку. Швидка забрала його для огляду. Тобто ніякого затримання не було. Забрали його на лікування», – заявив речник київської міліції.

Увечері представник в Україні Комісії людських та громадянських прав Світового конгресу українців, правозахисник Володимир Богайчук, якого Комісія уповноважила виступати від її імені і представляти інтереси Анатолія Ільченка в установах і організаціях, повідомив, що того випустили з психіатричної лікарні.

При цьому Богайчук заявив, що є ризик повернення до практики СРСР, де психіатрію використовували в політичних цілях.

Анатолій Ільченко відомий тим, що подав близько 100 позовів до суду щодо захисту його права на одержання інформації українською мовою від органів влади, комунальних підприємств, інших установ. Він є автором книги «Іменем України, та не в ім’я українців» – за матеріалами своїх офіційних звернень і судових позовів до органів влади, щоб відстояти право на українську мову в рідному місті.