Женевська домовленість. Чи виграла Україна? - Світова преса

Західна преса обговорює результати зустрічі у Женеві 17 квітня керівників зовнішньополітичних відомств України, США, Євросоюзу і Росії. Сторони вирішили, що незаконно захоплені в Україні адміністративні будівлі мають бути звільнені і повернуті законним власникам, а уже наявні в Україні спостерігачі ОБСЄ мають не лише оцінювати підготовку до проведення виборів 25 травня, а й допомагати українській владі і місцевим громадам у деескалації ситуації.

Американська газета New York Times пише, що на початку переговорів усі сторони хотіли одного – уникнути дипломатичної конфронтації. «Росія хотіла уникнути підозр, що вона відмовиться від співпраці в пошуку дипломатичного рішення і, таким чином, не дати західним країнами ввести проти неї нові санкції», – пише видання. «Америка прагнула дати Україні час, щоб та провела президентські вибори 25 травня без ще більшого втручання Росії. А Європа хотіла б утриматися від нав’язування широких економічних санкцій, які могли б зашкодити торгівлі з Москвою», – повідомляє New York Times.

Інша американська газета, Los Angeles Times, погоджується з тим, що женевський компроміс дасть Україні трохи часу для створення нової структури управління без втручання з боку Кремля, але, у той самий час, він не змінює статусу-кво російських військ, розташованих поблизу східного кордону України. «Якої форми набуде нова система правління у домовленості не зазначено, що дає місце для маневрів і Києву и Москві», – пише видання. «Росія чинить тиск для створення децентралізованої федерації, яка дозволила б регіонам вирішувати свою власну економічну і зовнішню політику». Los Angeles Times вважає, що це дасть Кремлю право за допомогою своїх довірених осіб в Україні накладати вето на будь-які рішення національного уряду України.

Обама налаштований скептично до обіцянок Росії в Женеві

Американський журнал New Republic ставить під сумнів ефективність домовленості у Женеві. Видання нагадує, що ОБСЄ може спостерігати в Україні за будь-якими подіями, але ця організація практично не має можливості робити щось інше. Якщо, звичайно, легальний статус України не змінять на протекторат Європи. «Крім того, угода закликає роззброювати «незаконні озброєні угрупування» і звільнити урядові будівлі. Ми на Заході припускаємо, що мова йде про проросійських бандитів у Донецьку та Слов’янську. А кого на увазі має Росія?» – запитує видання. Журнал нагадує, що Росія все ще офіційно не визнає тимчасовий уряд у Києві. Чи означає це, що вони також мають звільнити урядові будівлі? «І навіть якщо це не так, – продовжує New Republic, – і те що сторони за столом домовилися на визначенні, то хто тоді є цими групами, хто забезпечить виконання роззброєння? Уряд може мати додаткову впевненість, але також і жодної здатності це виконати».

У нас нет никаких чрезмерных ожиданий от России по поводу женевских обещаний, - Яценюк. ВИДЕО

Британська газета Financial Times розглянула, що далі буде робити Європа стосовно Росії та України. «Оцінки ризику Європейської комісії можуть стати основою для скликання можливої екстреної наради національних лідерів у Брюсселі, щоб обговорити, чи зможе ЄС вжити ще більш серйозні санкцій проти Москви, якщо криза не вирішиться чи погіршиться», – пише видання. Газета повідомляє, що Європа розділена з приводу того, чи вживати рішучих заходів проти Росії. Деякі країни зазнають гірких економічних наслідків через можливе протистояння з Кремлем, але Польща та країни Балтії стверджують, що жорсткі заходи необхідні, щоб зупинити Москву від спроб контролювати країни колишнього СРСР та їхніх сусідів силою.

Передрук з "Радіо Свобода"