Азаров в ролі барона Мюнхгаузена, - Олег Соскін

Азаров, коментуючи прогнози міжнародних агенцій відносно економіки України 15 червня 2013 року, назвав прогноз агентства S&P щодо падіння гривні «анекдотом».

Однак, на жаль, цей прогноз починає справджується, як і наші прогнози, які ми даємо по Азарову. Ми бачимо, що матеріалізованим підтвердженням цього є падіння промислового виробництва, яке не можуть приховати навіть еквілібристи від статистики. Зокрема, у травні 2013 року у порівнянні із травнем 2012 року промвиробництво впало на 9,3%, а в травні 2013 в порівнянні із квітнем 2013 року – на 5,6%. Загалом у січні-травні 2013 року в порівнянні із січнем-травнем 2012 року промислове виробництво скоротилось на 5,2%.
Ці результати означають, що відбувається, як ми і прогнозували, повний розвал системи. Зупинити цей розвал вже неможливо в рамках існуючої моделі розвитку, кланово-олігархічної моделі капіталізму.
Підтвердженням того, що падає не лише промисловість, і що ситуація значно гірша, є останні дані про золотовалютні запаси України, які на кінець травня 2013 року скоротились до 24,5 млрд. доларів. Отже, це означає, що пограбували кожного українця, в кожного з нас вкрали наші гроші, наші золотовалютні запаси.
Скорочення золотовалютних запасів України за час правління Януковича-Азарова, млрд. доларів
Поряд із цим в Україні стрімко зростає грошова маса – як готівкова, так і безготівкова. Фактично, це може означати, що Азаров просто увімкнув друкарський станок.
Зростання грошової маси за час правління Януковича-Азарова, млрд. гривень
Отже, скільки ще українці хочуть терпіти це пограбування і знищення економіки та фінансів України, скільки хочуть залишатися бидлом, охлами, біомасою? Скільки ще треба всього витерпіти, щоб українці прокинулися із летаргійної сплячки? Що ще має статися? Вже зрозуміло, що зовсім скоро на Україну чекає крах. Можна спрогнозувати, що тоді у великих містах натовп просто трощитиме вітрини, грабуватиме бутіки, тисячами спалюватиме машини. Чи цього чекають українці?
Якщо модель не змінюється еволюційно, тоді має відбутися її крах шляхом навіть не революції, а бунту. Адже еволюція, трансформація, революція – це моделі, які керовані різними видами інтелектуальних еліт. Але якщо хвороба заходить надто глибоко, тоді має відбутися бунт – жорстокий, кривавий і безпощадний. Тоді вже ніхто не сховається і не врятується, не допоможуть ні резиденції, ні вертольоти, ні снайпери. Чому ж мовчить бізнес-еліта, банківська еліта, чого вони чекають? Змете ж усіх. І опозицію, і позицію – всіх змете, і прийдуть зовсім інші вожді. 
Олег Соскін, професор, директор Інституту трансформації суспільства