Навіщо Добкін з Кернесом «партизанять» в тилу Януковича

Представники харківської «солодкої парочки» чи не єдині з топів у ПР, хто дозволяє собі й далі «розколювати країну»

На тлі «шлюбних ігор» Віктора Януковича з Європою і того, як це намагаються використовувати на Банковій для поліпшення іміджу Президента на заході і в центрі України, «антифашистські» витівки Добкіна з Кернесом виглядають, як мінімум, дивно. Поки всі експерти говорять про те, що підписання асоціації з ЄС може хоча б пом´якшити ставлення жителів Західної України до Віктора Федоровича, головні харківські «антифашисти» - губернатор Харківщини Михайло Добкін і мер обласного центру Геннадій Кернес всіляко налаштовують їх проти Януковича. Справа в тому, що непотоплювані Добкін і Кернес є константою правління Януковича і все, що вони роблять, так чи інакше переноситься на Президента.

Нагадаємо, що буквально за тиждень харківські високопоставлені «антифашисти» двічі влаштовували «показові виступи», які були розраховані, в першу чергу, саме на жителів Західної України.

По-перше, завсідник соціальних мереж губернатор Михайло Добкін без «суду і слідства» звинуватив львівських уболівальників у тому, що «вони мало того, що споганили Лігу чемпіонів (при чому тут львівські вболівальники, якщо ФК «Металіст» свого часу корумпував гравця «Карпат», внаслідок чого і позбувся ЛЧ, зрозуміти складно. – Ред.), так тепер через них матч збірної в Харкові без уболівальників можуть залишити. ПатріЙОти хрінові».

По-друге, той самий Добкін відкрито обізвав всесвітньо відомого покійного вченого Юрія Шевельова «фашистським мерзотником» у зв´язку з тим, що тому встановили меморіальну дошку. Весь трагікомізм ситуації з Шевельовим у тому, що Харківська міськрада, керована соратником Добкіна Кернесом, сама видала в 2011 році дозвіл на встановлення такої дошки. Однак як тільки її встановили, а губернатор «проїхався» по ній, Харківська міськрада зрозуміла, що вона «помилилася», і швиденько скасувала своє рішення, а дошку розбили кувалдами нібито «невідомі».

При цьому весь цей «антифашистський цирк» був мало цікавий власне харків´янам, зате просто обурив інтелектуальну еліту Києва та Львова. А також деяких західноєвропейських і американських учених. І як після всього цього «хрінові патріЙОти» із Західної України повинні ставитися до Віктора Януковича, який тримає в губернаторах такого знатного «антифашиста»?

Крім того, поведінка Добкіна з Кернесом, що явно віддає впливом «руского міра», особливо дивно виглядає на тлі того, що в нинішній момент активізації процесу євроінтеграції та погіршення відносин із Росією інших апологетів «руского міра» в ПР вгамували.

Так, наприклад, та сама Луганщина, яка раніше претендувала, як і Харківщина, на роль «антифашистського заповідника», скромно мовчить, хоча раніше глава Луганської облради Валерій Голенко міг дати сто очок уперед Добкіну в плані «антифашистської» істерії. Більше того, його партійний патрон і голова парламентської фракції ПР Олександр Єфремов змушений розповідати про користь асоціації з ЄС і шкоду глибокої інтеграції в МС.

Цьому прикладу слідують також інші області «біло-блакитного» пояса. Винятком могла б бути Одеса, де мер Олексій Костусєв за своїм світоглядом є «рідним братом» Добкіна, але і він притих, бачачи, як круто обійшлися з його другом екс-нардепом Ігорем Марковим. Виникає логічне запитання, а чому і Добкіну з Кернесом Президент не скаже - «місце!»?

Щоб відповісти на це питання, слід ще й розібратися з мотивами Добкіна, який зараз «пливе проти течії». Виглядає так, що Добкін, на відміну від багатьох русофілів у ПР, дійсно щиросердно вірить у те, що говорить, а закликати таких людей до «порядку» набагато складніше, ніж політичних флюгерів. Але не це головне. Врешті-решт, Янукович міг би просто тихо звільнити Добкіна з губернаторів, перевівши його на «підвищення» до Києва. Однак Президент цього не робить, перш за все, тому, що Добкін із Кернесом контролюють Харківщину і, судячи з виборів 2012 року, можуть забезпечити Віктору Федоровичу в 2015-му хороший результат. На переправі коней не міняють. Що ж стосується «антифашистських» поглядів Добкіна, то і вони можуть виявитися корисними Януковичу, якщо він вирішить після виборів замінити Добкіна. Михайло Маркович, швидше за все, стане одним із лідерів «російської групи» в ПР, яку на Банковій планують створити під своїм контролем. При цьому якщо прив´язка цієї групи до влади планується не жорстка, то, звільнивши Добкіна, як баласт, Янукович ще й очок серед «європоцентричного» електорату заробить. Щоправда, в цей сценарій дуже слабо віриться, оскільки мало не з самого призначення Табачника міністром кажуть, що Янукович його ось-ось використає, як баласт, а Дмитро Володимирович і «нині там».

Що стосується Добкіна, то, судячи з усього, він теж розуміє, чим ризикує, але вирішив не йти з політичної ніші, яка йому до душі. Щоправда, це загрожує маргіналізацією і втратою будь-якого впливу на політичні процеси, грубо кажучи, шансом перетворитися на Вадима Колесніченка. Але і така роль - це «шматок хліба», причому надійний, особливо якщо Віктор Янукович програє вибори-2015.

Автор: