Українські профспілки оголосили, що уряду бракує 10 млрд грн для покриття соціальних видатків — пенсій, стипендій, зарплат. Це призведе до того, що людям не виплачуватимуть грошей, каже економіст 67-річний Олександр Пасхавер, голова Центру економічного розвитку.

— Усі шановані мною економісти й фінансисти стверджують, що ми таки маємо 10 мільярдів дефіциту. Економічне становище країни свідчить, що бюджет справді не можуть виконувати, — говорить Пасхавер.

Де взяти гроші?

— Ситуація дуже скрутна. Не лише економічно, а й політично. Нинішня влада втратила довіру всіх великих джерел фінансування. Міжнародний валютний фонд, Європейський банк реконструкції та розвитку, інші міжнародні фінансові установи — грошей Україні не дадуть. Знаючи це, уряд позичає у власного народу. На дуже невигідних для себе умовах продає державні облігації — під доларові гарантії та високий відсоток. Проте це означає, що в майбутньому потрібно витратити величезні суми на їх погашення. Така поведінка егоїстична, бо заганяє в боргову яму подальші уряди.

Надрукувати гроші можуть?

— Закон забороняє це робити в умовах, коли для збільшення грошової маси нема економічних підстав. Але навіть якби надрукували — і що тоді? Розкидувати їх із гелікоптера? Кому дарувати ці гроші? Нацбанк їх надрукує, але немає механізму, щоб запустити їх в економіку. НБУ не може просто подарувати їх уряду чи Міністерству фінансів. Мінфін може в Нацбанку їх позичити — але це означатиме, що й ці гроші треба буде віддати. Це замкнене коло. Просто надрукувати папірці — і боргів не буде, — такого не буває. Це казки.

Як вийти із ситуації?

— Урядові слід було раніше думати про це, проводити системні реформи з лібералізації економіки. Потрібно було ефективніше витрачати гроші на соціальні сектори економіки, а не розкидати їх направо й наліво. Менше витрачати на проекти, де бюджетні кошти просто розкрадають або відмивають. Спростити й упрозорити систему тендерів, де найбільша корупція. Створити умови для малого бізнесу, який би був фундаментом для економічного розвитку, а не нищити його новими правилами. Якби Україна була приваблива для інвесторів, ми б не мали цих проблем узагалі. Але уряд робив усе навпаки по кожному пункту.

Чому уряд робив навпаки?

— Перелічені мною зміни зменшують вплив держави на економіку й бізнес, а отже, не приносять прибутку владі. Янукович не може на це піти. Може, йому і хотілося б, але і йому, і його команді ще більше хочеться на своєму становищі заробляти. А структурні реформи можуть робити лише команди, які прийшли до влади не отримувати доходи, активи, власність.

Можливий дефолт України?

(Дефолт — відмова держави сплачувати зовнішні борги через неспроможність, — "ГПУ".)

— Теоретично так. Росія, коли робила дефолт 1998-го, економічно виграла від цього. Але дефолт — це ганьба країни. Пляма, з якою вона входить в історію. І це можливо. Після дефолту до нас ставитимуться, як до третьосортних. Із такими не хочуть мати справи.

Що буде далі?

— Ми вступили у кризу. Падає виробництво й попит на наш експорт. Отже, зменшуватимуться доходи бюджету і зайнятість населення. Це повна аналогія 2008 року. Проте, ми ж уже це переживали! І нічого не навчилися. Тоді теж були місяці, коли не платили зарплату. Тоді це було страшно, а зараз люди знають, як це виглядатиме. Коли уряд не платить зарплату, він нібито позичає гроші у власного населення. Віддасть їх декількома місяцями пізніше. Проте незрозуміло, де уряд візьме гроші.

Ця влада продемонструвала, що не має довготермінової політики. Далі вже не економічний прогноз, а політичний. Люди мають зрозуміти, чи їм узагалі така влада потрібна.