Тетяна Чорновол: Міжгіря – слабка фортеця. Або жодні паркани не сховають ворогів України від українців

Тетяна Чорноволекс--журналіст

Автор побувала в гостях у Януковича. Без запрошення. Просто перелізла через п"ятиметровий паркан "Міжгір'я" за допомогою автомобільного тросу на очах будівельників, що зводили черговий об'єкт на території господарської зони маєтку (інколи складні речі на перевірку виявляються дуже простими). І пройшла через всю територію аж до жилої зони Януковича.
Це була політична акція: яка мусила засвідчити, що жодні паркани не можуть захистити корупціонерів, зрадників і ворогів України від народу.
Де пройшов один, пройде і сто тисяч. Людське море мирних акцій протесту не зупинити жодними парканами.
"Міжгір'я" попри свою демонічну славу слабенька фортеця, це скоріше лише "золота клітка" для Януковича.
А тепер поясню детальніше свої мотиви.
Після того, як Віктор Янукович підписав "мовний законопроект" стало остаточно зрозуміло, що він не бажає бути Президентом України, а навпаки – Ворогом України, трунарем української державності.
До цього можна згадати іншу ворожу діяльність: підписання Харківських угод, спеціально домовлена з Путіним надвисока ціна на газ, щоб збанкрутити "Нафтобаз України" і приватизувати вітчизняний видобуток газу, знищення пасажирських перевезень на залізниці, величезні розкрадання державного бюджету в державних тендерах. При чому в багатьох найнахабніших тендерах прослідковуються бізнес-інтереси Сім'ї. ("Вишки Бойка" – особисто Януковича, дерибан у сфері АПК – Юрій Іванющенко, зникнення мільярдів в чорній дірі вугільної галузі і знищення залізниці – син Януковича та фірм, що робудовують "Міжгір'я").
Однак найгірше, що "януковичі" не прийшли, щоб накрасти, спалити рейтинг і зникнути ганебно в нікуди, як це наприклад зробив Віктор Ющенко.
"Януковичі" мають чітку мету – тримати владу років десь 20. Тобто ми стоїмо перед загрозою впровадження диктатури найгіршого східного типу. Для цього їм лише залишилося економічно обвалити країну після виборів, підвищити ціни на газ для населення, приватизувати землі (після підняття цін на газ, селяни кинуться за субсидіями, і будуть змушені продати земельні паї за безцінь, бо субсидія вже не дається коли є земельний пай). Тобто опустити народ в злидні, бо злиднями можна керувати довго і щасливо.
Єдине чого вони бояться зараз це – акцій протесту.
Поки що вони не контролюють жорстко народ і силові структури, тому знають – якщо люди піднімуться, то міліція і армія перейде на сторону народу. Тоді вони не утримають владу.
Тому вони поспішають ламати країну. Тому у нас є півроку або рік, щоб піднятися на акції протесту, а в них півроку чи рік, щоб стати справжніми диктаторами...
Опозиція до Януковича в країні вже гігантська. Народ обурений, однак терпить. Даремно терпить. Януковичі користають терплячістю, байдужістю і страхом людей перед "донецькими".
Тому завдання моєї акції було показати, що страхи марні, що сила їх насправді роздута. Поки що вони лише перелякані паразити (хоч і з амбіціями диктаторів), які сховалися від людей в золотій, але хлипкій клітці.
Якщо паркан не перешкода для однієї маленької жінки, то для українських чоловіків, які нині мусять зараз стати на захист України, це взагалі не повинно бути проблемою.
А Януковича треба зупиняти, або принаймні показувати йому його місце. Поки не пізно...
А тепер трохи деталей про "Міжгір'я". Донедавна автор був журналістом, тому не зміг собі відмовити в "задоволені" проінформувати громадськість, що є в "Міжгір'ї". Громадськість вправі це знати, бо зокрема ті, хто постраждав нині від зняття пасажирських потягів по всій країні, мають право знати, куди пішли ті гроші залізниці, які раніше фінансували пасажирські перевезення, бо пішли вони на розбудову "Міжгір'я".
Вже є чимало фото жилої зони Януковича, тому автор направилася в ті куточки, які ще не були продемонстровані.
Звичайно йти довелося по-партизанськи – лісом. Навколо всіх об'єктів "Міжгір'я"багато охорони, постійно їздять патрулі дорогами. Тому вибачайте, якщо якість фото бажає кращого. Але зроблю це ще раз зі своїми підписами.
Пропоную читачам фото "Галеону", корабля, плавучого банкетного залу.

Сергій Лещенко вже розміщав фото його внутрішнього оздоблення. В всередині там все з червоного дерева, кришталю і позолоти, зовні корабель також виглядає, як цяцька. Двощогловий, на вантах виблискують позолочені бляшки, на носі статуя, здається русалоньки, що дме у ріг.

 

А ось фото голуб'ятні. Януковичі просто марять голубами.

 

До речі, на моєму окрузі живе один любитель спортивних голубі, який розповів одну смішну історію. Нещодавно до нього в голуб'ятню залетіла голубка, на її кільці було написано "Янукович" та номер телефону. Чоловіку стало цікаво: той Януковича чи не той. Подзвонив... Тепер впевнений, що той. Бо після дзвінка в село приїхали два серйозні автомобілі з серйозними хлопцями. Вони показали посвідчення працівників СБУ, дали чоловіку 500 грн., подякували і забрали голубку.

Ось чим займається СБУ в нашій країні – шукає голубів Януковича.

Довелося побачити і вертолітний майданчик. А також гольф-поле. Пагорби вкриті шикарною м'якою травою, блакитні ялиночки і маленьке озеро з фонтаном. Гольф-поле лежить зразу за жилою зоною Януковича.

До речі, жила зона оточена ще одним парканом -кованим з позолотою. Виглядає вульгарно, але символічно, як "золота клітка" Януковича.

 

Паркан видно на фото зразу за гольф-полем, там само видніється частина якогось будинку. Автор спочатку подумала, що це Клубний будинок "Хонка". Але не дуже схоже. Можливо це якийсь новий об'єкт.

 

Автор підійшов до цього паркану впритул, хоча навколо досить багато постів охорони. Фактично автор вже йшов задаватися охороні, адже зайти до "Міжгір'я" можна, а ось вийти...Тільки через "здаватися". Однак зараз жалкую, що налаштована "здаватися" я "загальмувала". Справа в тому, що я підійшла до паркану непоміченою. Треба було швидко перетнути і цей рубіж. Натомість я витягнула телефон і стала знімати ворота. За цим заняттям мене і застукала охорона. Відвоювати телефон в нерівні боротьбі з охороною не вдалося, тому останні кадри я втратила.

На охоронців не ображаюсь, а навпаки перепрошую за ті неприємності, які вони мають через мене.

Здається хлопці мене зрозуміли і пробачили...

До речі, на території "Міжгір'я" я також розкидала листівки. Дві. Одна про мої мотиви: "Жодні паркани не захистять ворогів українців від українців", друга – про "кота".