Василь Гацько: Майдан не повинен бути країною в країні, а має буде плацдармом для наступу (Главком)

На головній площі країни почався запис всіх бажаючих в новостворене об’єднання «Майдан». Воно виникло в результаті тривалого протесту, який прокотився не лише в столиці, а й по всій країні. Незабаром пункти, де можна буде приєднатися до об’єднання, мають з’явитись і в інших містах. Один з членів вже обраної ради нового руху лідер партії «Демальянс» Василь Гацько розповів «Главкому» про перспективи нового об’єднання, сенс подальшого існування Майдану і малоефективність штурму Межигір’я.

Ви увійшли в Раду «Майдана», щодо складу та перспектив якої є різні думки. Нардеп Анатолій Гриценко сказав, що там забагато політиків і замало громадянських активістів та моральних авторитетів. Як саме обирався цей склад?

За день до проголошення створення об’єднання, було попереднє засідання. На цій зустрічі всі погодилися, що треба створити спільний рух або організацію, оскільки з цією думкою сьогодні живуть всі середовища, які перебували на Майдані. Тож це був абсолютно логічний крок. Моя пропозиція полягала у тому, що треба було з присутніх тоді людей сформувати делегацію, зокрема пропонував уповноважити Сергія Квіта (президент Києво-Могилянської Академії) та Ігоря Коліушка (голова правління Центру політико-правових реформ), щоб вони зустрілися з представниками різних середовищ Майдану і повернулися з конкретними кадровими пропозиціями до складу ради. На превеликий жаль, моя пропозиція не була підтримана. Прозвучала фраза, що проблем з цим бути не має, бо всі ще можуть бути довибраними в цю раду пізніше. Ця конструкція і була узгоджена безпосередньо на Майдані наступного дня.

Чи не вважаєте ви, що «гумовість» цієї ради врешті-решт може привести до її розмивання? В тому числі, і влада може делегувати туди своїх «активістів».

Вбачається, що в будь-якому разі об’єднання буде структурованим. Окрім того, там є право вето на входження структур, які потенційно можуть бути надіслані з боку Банкової. Нормальна структуризація все одно має відбутися. Критика, яку зараз збирає об’єднання «Майдан» викликана тим, що люди не включені в процес формування самої конструкції цієї організації. Тому невдоволення багатьох очікуване і природне. Йдеться про підходи, і я, звичайно, робив би інакше. Але це в минулому і треба зараз думати, що робити цьому об’єднанню далі. Прогнозую, що інститут співголів, який виник взагалі без погодження з радою, надалі зазнає змін – його не буде. Але очевидно, що має бути якась президія, тобто орган, який може швидко збиратися і ухвалювати рішення. Цей орган, зокрема, його персональний склад, має бути погоджений з усіма без виключення.

Наскільки серйозні побоювання, що політики перетягнуть на себе ковдру в цьому русі?

Це не побоювання, це факт. Принаймні станом на сьогодні відповідальність і управління процесами більше взяла на себе парламентська опозиція. Чи вдасться збалансувати ситуацію, я не переконаний, але буде видно.

Як будуть вирішуватись питання на цій раді? Як регулярно вона буде збиратись?

Певні речі вже ухвалені, наприклад, те, що рада об’єднання ухвалює рішення більшістю від присутніх.

Чи може потім цей рух трансформуватися в якийсь партійний проект?

Маю в цьому сумнів, бо зараз об’єднання «Майдан» включає в себе дуже різних людей, в тому числі, представників різних партій, з суттєво різними ідеологічними позиціями. Тож і перспектив створення політичної партії на базі руху немає.

Віталій Портніков, який увійшов до ради, якось писав, що серед громадських діячів, які виступають на Майдані, вистачає провокаторів. Чи ви з ним згодні? Чи можете якісь прізвища назвати?

Не можу. Більш того, вважаю, що сьогодні шукати провокаторів і проголошувати їхні прізвища буде помилкою. По одній простій причині – в цей ряд можуть потрапити абсолютно адекватні нормальні люди, які мають інакшу позицію до подій, які відбуваються на Майдані. Зокрема на штабі я чув пропозицію скласти «чорний список» тих, хто не з нами і хто є «проектом Банкової». Це неправильно, бо я чітко знаю, що дуже багато середовищ, які не розділяють, наприклад, підходів до управління Майданом і його розвитком – це абсолютно нормальні люди, які до Банкової не мають ніякої відношення.

Зрозуміло, що основна роль цього руху – забезпечити перемогу єдиному кандидату в президенти від опозиції. Якого поки що немає.

На раді об’єднання «Майдан» станом на сьогодні не розглядалося питання про визначення цілей і пріоритетів. Вони проголошувались і лунали в виступах окремих осіб, але в цілому не затверджувались. Я особисто об’єднання «Майдан» розглядаю як майданчик для консолідації, яка реально можлива в контексті зміни влади в 2015-му році. Прощання з Януковичем – це одна частина цього процесу, друга – це логічне сприяння появі єдиного кандидата в президенти і його підтримка. Лише в такий спосіб можна буде перемогти Януковича.

Як уникнути внутрішніх ревнощів політиків на цьому етапі?

Зараз важливіше дати чітке повідомлення і суспільству, і собі про те, що єдиний кандидат буде. Персонально його визначити можна буде за певною процедурою пізніше, бо якщо поставити це питання прямо зараз, це дійсно завершиться великими скандалами всередині парламентської опозиції.

І коли вже треба визначитись?

Конкретне прізвище має бути назване в другому півріччі 2014-го року.

Але поки ми не чули зміни риторики Юлії Тимошенко щодо єдиного кандидата.

Думаю, що її риторика зміниться. Я пояснюю її попередні заяви про необов’язковість єдиного кандидата тим, що вона сама планувала повернутися в політику і балотуватися на президентських виборах. Але після того як Вільнюський план був провалений, очевидно, що Тимошенко змушена буде перебувати в колонії і як мінімум в цих президентських виборах брати участь не буде. Тому переконаний, що скоро вона заявить про потребу в єдиному кандидаті.

Майдану зараз треба буде їхати з Києва по містах і містечках. Що саме він зможе запропонувати на не лояльних до себе територіях?

Питання плану дій від об’єднання ще не обговорювалось. Наша партія вже опублікувала план дій, незалежно від об’єднання «Майдан». Це фактично удар по трьом стовпам, які тримають сьогодні владу Януковича – гроші, лояльність силовиків і підтримка якраз на Сході і Півдні, яка забезпечує Януковичу мінімальну легітимізацію, щоб утримувати владу. В нас є конкретні пропозиції по всіх цих пунктах: як зруйнувати фінансову базу режиму, як зробити так, щоб силовики втратили лояльність до влади. А на Сході і Півдні треба проводити інформаційні кампанії і абсолютно об’єктивно висвітлювати ситуацію в країні, говорити про те, що за майже чотири роки президентства Януковича ця посада була ним використана виключно для грабування. Якщо подивитись на статки його старшого сина, то вони збільшились за цей час на понад сім тисяч відсотків. І це ще не пораховані інші бізнес-активи Сім’ї, які криються під різними іншими прізвищами. Тож треба доводити людям, що немає жодного раціонального аргументу підтримувати Януковича знову. Мені байдуже, чи буде це робити об’єднання «Майдан» чи ні, але «Демальянс» – однозначно.

Чи вистачить на це ресурсів? Все ж таки коли Майдан концентрований в Києві, – це інша справа.

Неправильно ресурси оцінювати Майданом. Насправді сьогодні є мільйони людей, які не терплять Януковича, прагнуть змін і готові докладати до цього зусилля. Не треба змагатися, хто кого перестоїть на Майдані. Наше завдання на сьогодні – докладати зусиль до больових точок режиму, щоб з ним попрощатись. Причому велику частину плану, який ми оголосили, можна реалізовувати, перебуваючи в офісі чи вдома. Нам просто треба спрямувати енергію мільйонів на результат.

Гадаєте, що пікетування маєтків та офісів українських можновладців та чиновників грає свою роль?

На певному етапі грає. Взагалі я вважаю, що відповідальність має бути персоналізованою – за події в країні, за побиття невинних, за незаконні арешти і подібне свавілля. Треба призначати винних і, в принципі, це легко – хтось віддавав злочинні накази, хтось фінансує більшість в парламенті, тобто підтримує режим, який дозволяє собі так робити. Тому треба називати цих людей конкретно, бо призначати винною абстрактну владу надто гуманно та абсолютно неефективно. У кожного незаконного рішення та вказівки є прізвища. І знаючи, що Клюєв був замішаний в розгоні Майдану, що випливало з протоколів допиту і свідчень Попова, очевидно, що про нього треба говорити. І ми будемо це робити і в Україні, і за кордоном.

Чи не збираєтесь ви «вербувати» на свій бік не тільки прихильників влади, а й тих, хто перебуває безпосередньо в ній?

Така робота має здійснюватись. Ще тиждень-два тому актуальним і першочерговим було завдання руйнації парламентської більшості, яке дозволяло вибити з-під Януковича політичний і фінансовий грунт. Це передбачає перемовини, спроби переконати окремих осіб, які впливають зараз в Партії регіонів і більшості, припинити підтримувати Януковича. Ця робота, на мій погляд, була проведена неналежним чином – парламентська більшість встояла, а за таких умов ані відставка уряду, ані тим паче прощання з Януковичем в короткій перспективі є неможливим.

Багато хто констатує деяку розгубленість Майдану. Бліцкриг, якщо він був запланований, не вдався. Заради чого Майдан зараз стоїть?

За будь-яких обставин Майдан – це фактор тиску на Януковича. Поки стоїть Майдан, є підстави вважати, що люди, які брали в ньому участь, більш захищені. Ми і так очікуємо на репресії, а в випадку, коли не буде людей на вулиці, Янукович почне звірствувати по відношенню до всіх єврореволюціонерів, які брали участь в протестах. Майдан не повинен бути країною в країні, а має буде плацдармом для наступу – і інтелектуального, і політичного, і фізичного.

Ви зараз кажете більше про Майдан як символ, а є конкретна географічна точка на мапі. Барикади на Хрещатику будуть стояти до 2015-го року?

Рішення розширеного штабу полягало в тому, що Майдан є і продовжує бути. В якому форматі і конфігурації він буде далі, мені сказати важко.

Коли він тільки розпочинався, зі сцени лунало гасло «Революція». А зараз що – революція пішла в підпілля?

Звичайно, революції як такої з Майдану не вийшло. І очевидно, що швидких успіхів досягнуто не було, а боротьба набуває затяжного характеру і має перейти в формат системного протесту.

Опозиція анонсує масовий похід на Межигір’я…

Ми все ж таки не якась бананова республіка, де захоплюють палаци вождя – і вважається, що влада вже твоя. Захоплення самого Межигір’я нічого не дає. По-перше, до нього з Майдану двадцять сім кілометрів, по-друге, невелика ймовірність вийти колонами з Києва і по-третє, місце там складне для пікетування. Мені здається, утримувати такий пікет зараз у нас можливості нема.

Модератори Антимайдану заявили про організацію своєї «Площі єднання». Як вам така конкуренція?

Це технологія, яка ретранслюється через медіа на базовий електорат регіоналів – у них є Майдан, і у нас є Майдан, у них є об’єднання і у нас є. Це більше спрямовано на тих людей, хто не добрався до Інтернету і не встиг розібратися в ситуації. В цілому, це груба та неякісна калька.

На сайті вашої партії є фінансовий звіт про зібрані і потрачені кошти на Майдан. Чи фінансова підтримка протестів пішла на спад?

В цілому, вуличних пожертв на Майдан стало менше в рази. Це очевидно, оскільки люди виснажились – вони місяць підтримували Майдан всіма можливими способами і ресурсами. Вони не можуть цього робити дуже довго. Але в нас навпаки збір коштів в другу десятиденку збільшився за попередню, що може бути пов’язано з надзвичайною активністю «Демократичного альянсу» на Майдані за його межами. Загалом ми зібрали близько 500 тисяч.

Є побоювання, що під час новорічних канікул влада розверне репресії щодо активістів та лідерів Євромайдана, почне витискати мітингувальників. Для цих чуток є підстави?

Я не вірю в витіснення Майдану в короткій перспективі, а тим паче на свята, коли там буде дуже багато людей. Це абсолютно нереалістично. Щодо арештів лідерів, мені теж здається, що це перебільшення. Є певна процедура, яка передбачає позбавлення депутатського мандату, і вважаю, що лідерів опозиції чіпати не треба, особливо коли пік Майдану пройшов.