Янукович вже використав останній козир, який витягнув із рукава – Безсмертний

"Вітер свободи, який дихнув звідси, може накрити штормом Росію, а Білорусь тим більше. Це безслідно не проходить"

Колишній надзвичайний і повноважний посол України в Білорусі (2010-2011), комендант Майдану під час Помаранчевої революції, віце-прем’єр уряду Юлії Тимошенко Роман Безсмертний сьогодні в ефірі Білоруської редакції Радіо Свобода прокоментував нинішній події в Україні станом на ранок 30 січня.

Мова сьогодні не йде про те, чи вистоїть українська влада, президент. Мова йде тільки про те, як їм відступити з найменшими «жертвами»

​​– Незважаючи на те, що нібито робляться якісь кроки і парламент прийняв якісь рішення, в цілому ситуація загострюється. І з тієї простої причини, що кроки, які зараз роблять парламент і уряд, треба було робити як мінімум два місяці тому. Очевидно, що сьогодні люди вимагають відставки президента і дострокових виборів президента і парламенту. Вчорашні рішення, які пов’язали амністію політв’язнів зі звільненням приміщень органів місцевого самоврядування та органів державної влади, не дадуть розрядки ситуації.

Напружується ситуація ще й тому, що влада починає організовувати «загони» з тітушок, які під гаслом того, що вони нібито захищають владу, починають оборону державних установ та інше. Очевидно, що повсталий народ сприймає це як спробу розправитися з ним. На вулицях і на дорогах з’являються блок-пости, водомети, бронетранспортери. Все це не сприяє розв’язанню ситуації.

Що може розрядити ситуацію? Сьогодні набирає обертів та складова, яка – і тільки яка – на моє переконання, може вирішити ситуацію – це міжнародне посередництво. Причому це мають бути Росія-Німеччина чи Росія-США, чи й навіть трійка Європа-Росія-США. Без такого посередництва ситуацію навряд чи вдасться вирішити мирним способом.

Читайте також: Янукович втягивает в конфликт Минобороны

Адже мова сьогодні не йде про те, чи вистоїть українська влада, чи вистоїть український президент. Мова йде тільки про те, як їм відступити з найменшими «жертвами». І всі ці розмови, які ми чуємо з вуст української влади, що Україна не вимагає серйозного міжнародного посередництва – ця бравада вже ніким тут не сприймається. Адже всі розуміють прекрасно, що вчора у Верховній Раді, коли президент змусив депутатів Партії регіонів проголосувати за закон «про амністію», який пов’язує «амністію» зі звільненням приміщень, – це був останній козир президента, який він витягнув із рукава. Наступного такого голосування вже не буде.

– Чи вірите Ви, що Янукович може самостійно і добровільно піти у відставку?

– Він розуміє, що мова йде про його політичну долю, не про фізичну. Думаю, що остання крапля, яка змусить його піти на це, – це фінансова ситуація січня. На сьогодні бюджет зібрав 15 відсотків від запланованих доходів державного бюджету. Це – вирок.

– Яка у всьому цьому процесі роль опозиції?

– Це справа самої опозиції. Очевидно, що на сьогоднішній день там викристалізувався лідер, і його підтримка зростає – це Віталій Кличко. Зростає його президентський рейтинг. Треба розуміти, що в цій трійці – Кличко, Яценюк, Тягнибок – з’явився ще й повноправний четвертий конкурент – Петро Порошенко. Як ситуація буде розв’язана між ними, це питання їхніх внутрішніх домовленостей. Вони – найближче політичне майбутнє України.

Якщо влада захоче на сьогоднішній день прискорити вирішення ситуації, то їй треба купувати квиток, їхати в Качанівку до Тимошенко, просити її, щоб вона вийшла. Її поява на Майдані дуже швидко заспокоїла б ситуацію.

Але, як Ви бачите, тут проблема, що і лідери опозиції останнім часом не піднімають це питання, та й влада набагато більше боїться зараз Тимошенко, ніж півроку чи рік тому.

– Як події в Україні позначаться на регіоні і в Білорусі зокрема?

Вітер свободи, який дихнув звідси, може накрити штормом Росію, а Білорусь тим більше

​​– Якщо у Лукашенка в голові ще залишився смалець, хоч трошки, то він піде на лібералізацію ситуації. Адже вітер свободи, який дихнув звідси, може накрити штормом Росію, а Білорусь тим більше. Це безслідно не проходить.

Я погоджуюся з президентом Саакашвілі, що мова йде не просто про повстання в Україні. Мова йде про глобальну революцію, яка відповідає на питання про стосунки влади і народу.

Як у 1917 році Європа і світ зробили висновки з революції в Росії, так і тепер сусідні країни і весь світ повинні зрозуміти, що треба змінювати відносини між державою і владою. Адже те, що відбувається сьогодні в Києві, структурно й організаційно повністю відрізняється від того, що сталося рік тому в азійських і африканських країнах. По суті, це нова відповідь наступаючим викликам глобалізації.

Рівень самоорганізації в цьому процесі перевищив усі теоретичні напрацювання, які були. Ситуацію зараз веде народ, а не лідери. Ось в чому її особливість.

І відповідь потрібно давати народу, а не сидіти в кабінетах і про щось домовлятися. Кулуарних домовленостей народ сьогодні не сприймає. Потрібна публічна дискусія і публічний договір з народом. І тоді народ це сприйме.