Закрите небо між Москвою і Мінськом

Пасажири, що прийшли на звичайний, практично «внутрішній» рейс із Москви до Мінська у понеділок були приголомшені: повітряний простір союзної держави виявилося закритим. Росія і Білорусь не поділили небо – точніше, кількість рейсів, які можуть здійснювати один до одного «Аерофлот» і «Бєлавіа». Зрозуміло, що через кілька годин знайшлося тимчасове рішення, а через якийсь час знайдуть і постійне – хоча на момент написання цього тексту такого рішення все ще немає. 

 Але сам факт того, що рейси були перервані не між ворогуючими країнами, що готуються до зіткнення, а між двома учасниками союзної держави, Митного союзу, Євразійського економічного простору – показовий. Закрите небо – точна характеристика рівня взаєморозуміння між лідерами колишніх радянських республік.

 Україна – не Білорусь

 Україну часто спокушають інтеграцією саме за білоруським зразком, але показово – між Києвом і Москвою ніколи не траплялося такого конфлікту. Все ж певний рівень рівноправності обіцяє хоч якусь повагу – і тому російські та українські чиновники можуть обговорювати проект створення високошвидкісної магістралі між Києвом і Москвою (хоча між Мінськом і Москвою таке будівництво було б куди логічніше, про нього ніхто ніколи не говорив) або розвивати авіаційне сполучення без зайвих істерик. Саме тому українці досі мають можливість перебувати в сусідній країні без реєстрації більше часу, ніж білоруси – хоча, здавалося б, норми союзної держави повинні були б гарантувати вільне пересування людей.

 Однак проблема в тому, що партнери не поважають один одного – саме тому ніякої справжньої інтеграції між ними і немає, одні тільки гасла й образи. І все було б не так страшно, якби ця гра в інтеграцію не стосувалася б звичайних людей, змушених чекати свого рейсу тільки тому, що їх «вожді» не можуть домовитися між собою і вирішити, хто з них важливіший.

 Віталій Портников – журналіст Радіо Свобода