— Люблю приходити на вихідних сюди. Тиша, машин немає. Після скаженого тижня хочеться відпочити, — каже 56-річний Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій. Із купою роздруківок газет і журналів сидить у кутку столичного ресторану "О'Панас" у парку Шевченка. — Включаю французький шансон, п'ю каву і насолоджуюся цією тишею. Мозок починає отримувати кров. З'являється час подумати і почитати щось фундаментальне, типу Гегеля.

Просить офіціанта принести чаю та приглушити музику.

Українці на шостому місці в світі за рівнем апатії. Чому?

— Кожна революція має етап героїчний і меланхолійний. Після 2004 року були шалено розкручені сподівання громадян до змін. Люди захотіли нормально жити. Зараз переживаємо етап занепаду.

Прихід до влади Януковича сприяв зростанню депресивних настроїв?

— Його команда зробила все, щоб суспільство не могло організовуватися, щоб не повторився Майдан. Взяли під контроль профспілки й поставили туди людей Партії регіонів. Дали карт-бланш силовим структурам, щоб не допускали масового скупчення людей. Влада тут чинила хитро: не дуже масові акції дозволяли — аби продемонструвати, що опозиція не спроможна зібрати великі майдани. От візьмемо протести під Печерським судом, де виносили вирок Юлії Тимошенко. Там було наметове містечко, більше подібне на бутафорію. Люди дивилися на нього й робили висновок: немає смислу виходити. Такі акції вбивають дух протесту. Після ув'язнення Тимошенко немає лідера, який би міг "завести" маси. Опозиція в'яла.

Як змінюється суспільство протягом останніх років?

— У людей накопичується незадоволення цією владою. Зростає радикалізм, навіть екстремізм. З'явилися нові злі виборці. Ця злість поки що виразилася в тріумфі "Свободи" та незаслужено великій кількості голосів за "Батьківщину". Далі все залежатиме від того, чи зможе опозиція розпорядитися настроями нових незадоволених.

Чого хочуть більшість українців?

— Справедливості, поваги, реалізації своїх прав і помсти правлячому класу — Партії регіонів. Іде тиха війна між владою і суспільством. Щодня чуємо, що в когось забирають будинок у центрі Києва, бо якісь мажори хочуть звести там палац. Де людині шукати справедливості? Ні в суді, ні в міліції, ні в прокуратурі її немає. Українська держава — це механізм захисту еліти та її багатств від людей. А після 2010 року лише однієї еліти — донецької.

Глава держави здатен змінитися і запропонувати українцям щось принципово нове?

— Він уже запропонував "нове" — Азарова, Рибака, — усміхається. — Якби хотів змінюватися, то призначав би нових людей. Ці ж — із позавчорашнього дня. Для них важливо лише втримати владу. Янукович зараз мислить логікою політичного виживання — як залишитися на посаді, виграти вибори 2015-го. Ніяких інших думок у нього немає.

Вадиму Юрійовичу телефонують. Просять коментар. Він цікавиться темою і просить передзвонити за півгодини.

Янукович може поборотися за другий президентський термін, чи вже майже всі "списали" його?

— У логіці демократичного процесу ця фігура не має жодних перспектив. Але є логіка авторитарного режиму. Все залежатиме від того, як влада управлятиме елітами. Чи опозиція зможе об'єднатися на виборах 2015 року. Яка буде економічна ситуація. По всіх основних позиціях поле для маневру в Януковича звужується.

Куди йому рухатися? На Заході гроші не поспішають давати, Росія виставляє жорсткі умови.

— На Заході можуть дати грошей в обмін на демократію. Для Януковича найкраще було б підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом, звільнити Тимошенко, створити уряд народної довіри та порятунку. Почати боротися з корупцією. Створювати нову державу, яка  служила б людям. Але тоді Янукович навряд чи залишиться при владі після 2015 року.

Другий варіант — відчайдушно маневрувати і грати в піжмурки з Путіним та Заходом. Бо вступ у Митний союз хоч і дає тимчасову передишку, рятує катастрофічну ситуацію з фінансами в країні та житлово-комунальному господарстві, але загрожує серйозними політичними поступками. Росія спочатку впливатиме на торгівлю, а потім — на загальну політику. Янукович опинився в капкані.

Олігархи можуть спровокувати дострокові президентські вибори?

— Дострокових виборів не буде. Олігархи до цього не готові, як і Янукович. Але відмова США у візі заступнику генпрокурора Кузьміну — це сигнал, що завтра таке може статися і з олігархами. Вони можуть почати думати не в логіці виживання Януковича, а в логіці збереження своїх активів у Європі, Штатах, Україні. І шукати альтернативу теперішньому президенту. А вона зараз сама створюється. Хорошковський, Балога, Порошенко — політичні важковаговики, які дрейфують від влади. Опозиція зміцнюється людьми з масштабним мисленням, вчинками.

Чому опозиціонери не йдуть до людей?

— Не вміють, не можуть, бояться. Наша політика — це сцена, де з'ясовують стосунки влада й опозиція. Сперечаються, дають ляпаси один одному. А партер і гальорка — це просто глядачі, які мовчки спостерігають. Тому люди стогнуть, виють від безнадьоги, несправедливості, беззаконня, бідності, однак на мітинги не виходять. Опозиція тут явно недопрацьовує. Якщо ви смієтеся, що уряд Азарова найгірший за всі роки, то покажіть, що ви кращі. Що ви робитимете, коли прийдете до влади. І об'єднуйте всіх, хто проти Януковича і Партії регіонів.

Яценюк, Кличко і Тягнибок зможуть не розсваритися за два роки?

— Янукович якраз сподівається, що кандидатів від опозиції буде три. Але сьогодні найбільша небезпека для влади — "Батьківщина". І вона робить усе, щоб її можливості та вплив зменшувались. Яценюк там почувається некомфортно, він затиснутий. Зверху в нього Тимошенко, по боках — Кличко і Тягнибок, а внизу — очікування мас. І треба всьому цьому дати раду, щоб реально претендувати на перемогу через два роки.

Чого чекати від 2013-го?

— Влада, очевидно, наприкінці року захоче оновити уряд і призначити прем'єром Сергія Арбузова — людину "сім'ї" президента. Віктор Федорович рухатиметься в логіці політичного виживання. Але якщо опозиція буде активною, а ситуація в економіці погіршуватиметься, то сценарій Януковича може провалитися.

Фінал 2013 року стане стартом активної президентської кампанії. Сама влада зараз не монолітна і не впевнена, що Янукович — найкраща кандидатура на пост глави держави. Те, що він поставив на донецьких стариганів, говорить про кризу еліт. І дає додатковий шанс опозиції. Але вона має просто і зрозуміло розказати суспільству, що робитиме з економікою, політичною системою, Конституцією, соціальною сферою, медициною, ЖКГ коли прийде до влади. Поки що відповіді на ці запитання немає, а її треба давати, щоб люди повірили.

Виходимо на вулицю.

— О, привіт! А ти тут що робиш? — Карасьов вигукує до Ігоря Попова. Вони обидва — співголови партії "Єдиний центр" Віктора Балоги.

— Прийшов на зустріч, — усміхається той.

Двічі балотувався до парламенту

Вадим Карасьов народився в місті Коростишів на Житомирщині. Закінчив Харківський держуніверситет за спеціальністю "політична економія", аспірантуру. 10 років працював там викладачем.

Двічі балотувався до Верховної Ради. 2006 року був №2 партії "Віче" Інни Богословської, яка не подолала 3-відсотковий бар'єр. На останніх виборах ішов як висуванець "Єдиного центру" в 217-му столичному окрузі. Посів 8-ме місце серед 22 кандидатів. За нього проголосували 2,6% — це 2800 виборців.

Одружений. Дружина — Наталія Ушакова завідує кафедрою економічної теорії в Харківському національному університеті. 35-річна донька Олена — дизайнер. Продає ексклюзивні плетені речі — одяг, сумки, аксесуари.