23-річний українець Володимир Заравняєв два роки мешкає в місті Сан-Педро-Сула, що в Гондурасі. "Не ту страну назвали Гондурасом", - часто можна почути порівняння цієї країни в Центральній Америці з Україною.

"Я поняття не маю, чому. Не побачив нічого спільного, - розказує Володимир. - Країна тропічна, постійно тепло. Дуже красиво, є джунглі, гори, прекрасне озеро. Українців немає, росіян теж жодного разу не бачив. Я тут одружений, маю доньку. Їхати не збираюсь, бо не хочу жити в Україні".

За даними Державного комітету статистики з 2006-го року по 2013-ий жоден українець не виїжджав до Гондурасу. Гондурасці до нас теж не їздять. Посольства цієї країни в нас немає. Її інтереси представляє посольство Нікарагуа в Росії.

"Отримати громадянство тут вкрай складно. Я чекаю вже рік, - пояснює Володимир. - Багато хто звідси переїжджає в США. В основному нелегально через Мексику. Це обійдеться у $5 тис".

За площею Гондурас уп'ятеро менший за Україну. Тут мешкає більше 8 млн людей. Головною визначною пам'яткою Гондурасу є руїни цивілізації майя. У Копані, одному з найдавніших міст країни, збереглися залишки пірамід, церемоніальні храми, стели. У столиці знаходиться Національний музей з унікальною експозицією археологічних знахідок.

"Всі знають англійську, хоча державна мова - іспанська. Вивчив її за два роки, без цього б не влаштувався на роботу. Корінні жителі - індіанці. До них ставляться як в Україні до циган. Вони ледарі і неосвічені. Є навіть лайливе слово, яким можуть обізвати, це - "індіо", - каже чоловік. - Дружина у мене місцева. Сенсу одружуватись на українці не бачив".

90% населення - метиси, це нащадки індіанців та європейців, 7% - чистокровні індіанці, 2% - нащадки африканців та 1% європейців. Більшість місцевих - католики.

"Страви в основному з бобами та кукурудзою. Свинина обійдеться в 27 грн. за кіло, яловичина - 35 грн. Це я кажу про найкраще відбірне м'ясо. Фрукти дуже дешеві, мішок апельсинів коштує 50 гривень, а один ананас вагою 4 кіло - 10 гривень. Смачнішої кави, ніж тут, ніде не пробував. Вона тут росте, йде на експорт до США та країн ЄС, - каже. - Мінімальна зарплатня $325, але роботу знайти вкрай важко. Потрібні тільки висококваліфіковані професіонали. В містах люди живуть добре. А в селах важко. Не всі мають можливість вивчити дітей, бо їх в родині може бути дев'ять і більше."

В Сан-Педро-Сула мешкає 712 тис. осіб, це друге за розмірами місто в Гондурасі після столиці Тегусігальпи. У лютому мексиканська неурядова організація "Громадська рада в ім'я громадської безпеки та правосуддя" зробила доповідь, за якою Сан-Педро-Сула вважається найбільш небезпечним містом землі. Тут на кожні 100 тисяч населення припадає 169 вбивств.

"Це чиєсь марення. Тут дуже спокійно. Небезпечно в іншому місті, воно називається Чолома. Все через наркоторговців, які постійно ділять територію. А ще через недоумкуватих чоловіків, які нанюхаються кокаїну та вбивають власних дружин. Наркотрафік тут процвітає, це правда. Весь кокаїн іде з Колумбії в Мексику через Гондурас, а з Мексики в США. Завантажують в літаки, потім скидають на кордоні. Сан-Педро навпаки найкраще місце для інвестицій та бізнесу. Все швидко реєструється, і немає такої кількості перевіряючих органів, як в Україні".

Володимиру подобається дуже якісна медицина.

"Є державна, а в приватній дуже низькі ціни. Наприклад, прийом лікаря приблизно 50 гривень. Пологи обійдуться в $500, кесарів розтин - $1000. А в державній безкоштовно, - уточнює. - Але для мене Гондурас - ідеальна країна. Тут краще, ніж в Україні. Закони ніхто не міняє, бо у вас кожного місяця якась нісенітниця. Наприклад, в Україні зараз обговорюється новий закон про реєстрацію свійських тварин в селах. Якби тут це зробили, то наступного дня відбулась би революція і весь уряд порубали на шматки. Тут поважають людину, її права та свободи. Батьківщину мені тут нічого не нагадує. Лайна, як в Україні, немає ніде в світі".

Джерело: <a href="http://gazeta.ua/articles/life/_lajna-yak-v-ukrajini-nemae-nide-v-sviti-ukrajinec-iz-gondurasu/485972">Gazeta.ua</a>