Оголосити фол. Бандитське самодержавство Віктора Януковича рухається в небезпечному напрямку (Тиждень)

The Economist 

Він чесно виграв у лютому 2010. Але з часу свого обрання президент України Віктор Янукович терзає нестабільну демократію своєї країни та її слабкі інституції. Він залякує ЗМІ, тисне на судову владу, виступає арбітром та керує зростанням корупції

У Януковича не було жодних реальних підстав боятися Тимошенко. Вона – не янгол і втратила велику частину популярності після Помаранчевої революції 2004 через свій ексцентричний стиль та сумнівні ділові операції. Але він все одно вирішив її переслідувати, додавши свіжі звинувачення, які дали б змогу довше протримати її у в’язниці. Він зробив це незважаючи на чітке повідомлення від Європейського Союзу, що її звільнення є умовою для імплементації довгоочікуваної угоди про асоціацію, яка б відкрила ринки ЄС для українського експорту.

У певному сенсі Янукович використовує подібну тактику, що і його «самодержавний» сусід Аляксандр Лукашенка в Білорусі. Він заграє і з Росією, і з Європою в надії домогтися поступок від обох, але при цьому нічим серйозним їм не поступається. Він хоче угоду про асоціацію і потребує підтримки Заходу для нового траншу МВФ цього літа. Якщо ж він не отримає жодного, то може повернутись до Москви, яка йому допоможе лише на неприємних умовах.

Це, ймовірно, не закінчиться добре для українців. Невезучі українці виявляться не тільки під владою хижого правителя, а й відрізаними від Європи. І це створює головний біль для Заходу. Існує побоювання, що Янукович може дозволити своїй країні потрапити під вплив Росії. Владімір Путін, чия інавгурація на посаду президента Росії відбудеться 7 травня, тисне на Україну, щоб та приєдналась до пострадянського Митного союзу замість просування угоди з ЄС. Росіяни також хочуть контролювати українську газотранспортну систему, як вони це вже роблять з білоруською. Такий спад 20-річних зусиль Заходу зі зміцнення незалежності України є похмурою перспективою, але країни ЄС повинні дати Путіну зрозуміти, що це завдасть шкоди відносинам з Росією.

Різкі зауваження  

Побоювання з приводу впливу Росії не повинні дозволити диктувати м’яку відповідь на авторитарні методи Януковича. Він схильний розглядати дружнє ставлення як слабкість. Замість цього ЄС повинен закрутити гайки президенту та його діловим партнерам з Донецька, в той же час шукаючи шляхи, щоб дати надію простим українцям.

Політичний бойкот на високому рівні є хорошим місцем для початку. Кілька глав держав, включаючи президентів Німеччини та Чехії справедливо відмовились відвідати європейський саміт Віктора Януковича, який починається в Ялті 11 травня. Політичні лідери ЄС (але не футбольні команди) також повинні бойкотувати матчі в Україні під час Євро-2012, який вона проводить спільно з Польщею.

Поза футбольними полями ЄС повинен наполягати на чесних парламентських виборах в жовтні, відправивши якомога більшу кількість спостерігачів. Фінансові наглядачі мають застосовувати закони про відмивання грошей щодо великих сум, які пливуть з України до Австрії, Великої Британії, Кіпру та інших країн. Країни ЄС повинні відмовляти в наданні віз особам, які безпосередньо беруть участь у зловживанні владою. Але в той же час вони мають полегшити відвідування Заходу українцями для навчання, туризму та торгівлі. І вони повинні зробити більше, щоб пояснити українцям потенційні вигоди від угоди про асоціацію, включаючи можливість того, що вона в кінці-кінців приведе до членства в ЄС.

Сварка Заходу з Україною – це сварка з її президентом, а не народом.